Внутрішні події

14 січня відбулась сесія шури Фронту Ісламської Дії (ФІД), у ході якої основну увагу було зосереджено на шляхах досягнення влади в уряді, який базуватиметься на парламентській більшості. Під час сесії лідери ФІД обговорили також шляхи переходу від статусу опозиційного руху до урядової партії. За словами Генерального секретаря ФІД Х.Мансура, потенційна участь ФІД в управлінні Королівством співпаде з періодом, коли перед країною постануть численні внутрішні та зовнішні виклики в політичній, економічній та соціальній сферах.

Рішення щодо участі у політичному житті Йорданії було прийнято після отримання ФІД позитивного сигналу стосовно умов, які були висунуті цим ісламським рухом, зокрема розробка закону про вибори, що передбачає пропорційне представництво та конституційні реформи, а також захист парламенту від розпуску. У разі якщо зазначені умови будуть дійсно виконані урядом країни, ісламісти готові припинити вуличні акції протесту та зосередитися на виборчій кампанії та розробці стратегії щодо участі в управлінні країною.

15 січня десятки демонстрантів зібралися навколо будівлі йорданського парламенту, висловлюючи таким чином солідарність з Державним міністром преси та комунікацій Р.Маджалі, якому йорданські парламентарі вирішили винести вотум недовіри. 50 депутатів підписалися під меморандумом щодо оголошення вотуму недовіри Р.Маджалі. Основними причинами такого кроку з боку парламентарів стала часта відсутність Р.Маджалі на засіданнях Нижньої палати парламенту, а також його подекуди некоректні та суперечливі заяви. На думку депутатів, деякі заяви Р.Маджалі призвели до зростання напруги у суспільстві.

У ході сесії Нижньої палати парламенту із критикою на адресу Р.Маджалі виступило кілька народних депутатів. Водночас, під час сесії із промовою виступив сам Р.Маджалі. Він висловив глибоку повагу до моніторингової ролі Нижньої палати парламенту та привітав її зусилля спрямовані на подолання корупції в державі. Після виступу Р.Маджалі напруга навколо питання оголошення йому недовіри спала та депутати прийняли рішення не подавати на розгляд Генерального секретаріату Нижньої палати парламенту відповідний меморандум, оскільки такий крок викликав хвилю протестів як з боку представників ЗМІ, так і в реформістських колах Йорданії.

17 січня було оприлюднено заяву уряду Йорданії щодо створення спеціального комітету з моніторингу процесу підготовки до муніципальних виборів. Такий крок повністю відповідає новому законопроекту про муніципалітети, який було ухвалено урядом країни. Зазначений законопроект найближчим часом буде подано на затвердження Нижньої палати парламенту. Новостворена комісія спостерігатиме за першими муніципальними виборами, які проводитимуться у рамках нового законодавства, після яких всі муніципальні вибори будуть контролюватися незалежною виборчою комісією, існування якої передбачено Конституцією Йорданії.

18 січня Суд державної безпеки Йорданії прийняв рішення щодо звільнення з ув’язнення 99 салафістів, які обвинувачувалися у причетності до підготовки терористичних актів та підбурюванні суспільства до акцій протесту, зокрема у місті Зарка у квітні 2011 року.

19 січня оприлюднено результати громадського опитування щодо відношення до демократичного шляху розвитку Йорданії. Згідно з опитуванням, 60% йорданців вважають, що країна знаходиться на вірному шляху, тоді як 25% вважають, що Королівство рухається у хибному напрямку.

Громадське опитування було проведене Центром стратегічних досліджень при Йорданському університеті. За результатами опитування, більшість йорданців переконана, що найбільшими проблемами, які наразі стоять перед державою є безпека, економічна стабільність та подолання корупції. Чверть опитаних не вірить у правильність обраного йорданським урядом шляху розвитку Королівства через низький розвиток економіки, високий рівень бідності та безробіття, високі ціни на товари першої необхідності, а також зависокий рівень корупції.

Опитування показало, що основними факторами, які мотивують йорданців до вуличних протестів є незадовільні економічні умови життя та високі ціни, які породжують такі відчуття як несправедливість, нерівність та порушення політичних, соціальних й релігійних прав. Крім того, 63% опитаних йорданців вважають, що органи виконавчої влади та інші державні установи вмішуються у діяльність юридичних установ. Тоді як у 2010 році такої думки були 56% йорданців.

Зовнішня політика і міжнародні відносини

14 січня розпочався робочий візит Короля Йорданії Абдалли ІІ та Королеви Ранії до Сполучених Штатів. У ході візиту йорданський монарх провів переговори з Президентом США Б.Обамою, під час яких сторони обговорили двосторонні відносини в економічній та політичній сферах, а також останні події на Близькому Сході, зокрема процес відновлення мирних переговорів між Ізраїлем та Палестиною.

15 січня було оприлюднено рішення палестинської та ізраїльської сторін провести зустріч в Аммані 25 січня ц.р., замість запланованої Близькосхідним квартетом дати – 26 січня.

Згідно із заявами голови палестинської делегації на переговорах в Аммані С.Ереката та ізраїльського посланника І.Молчо, у ході четвертої зустрічі в столиці Йорданії сторони мають обговорити фундаментальні питання. Зокрема, увага учасників зустрічі має зосередитись на двох питаннях – питанні кордонів та безпеки. Саме такий порядок денний зустрічі був підтриманий представниками Близькосхідного квартету.

За словами представників Квартету майбутня зустріч спрямована на досягнення політичного прогресу у палестино-ізраїльських відносинах. Проте, за словами ізраїльської сторони, Ізраїль підтримує заяву Квартету, проте не робить жодних пропозицій до тих пір, поки Палестина не визнає Ізраїль «Єврейською державою». Зі свого боку палестинська сторона неодноразово повторювала, що не сподівається досягнути у ході амманської зустрічі перелому у палестино-ізраїльських відносинах. За словами представників Автономії, єдиною причиною, з якої палестинська сторона бере участь у амманських зустрічах є вироблення подальшої стратегії щодо Ізраїлю, базуючись на результатах зустрічей.

17 січня у рамках робочого візиту Короля Йорданії Абдалли ІІ до Сполучених Штатів відбулись його переговори з Президентом США Б.Обамою. У ході переговорів йорданський монарх поінформував американського лідера щодо результатів ізраїльсько-палестинських переговорів в Аммані на низькому рівні. Лідери двох держав обговорили також останній перебіг подій в Іраку, Ірані та Сирії. У ході переговорів йорданська сторона висловила вдячність Сполученим Штатам за фінансову допомогу з метою проведення внутрішньодержавних реформ в Королівстві.

Після переговорів обидва лідери взяли участь у прес-конференції, у ході якої було зауважено, що Йорданія та США працюватимуть над відновленням мирних переговорів між Ізраїлем та Палестиною. У свою чергу, йорданський монарх зауважив, що Йорданія знаходиться на постійному контакті з Адміністрацією США щодо ізраїльсько-палестинського питання. Крім того, Абдалла ІІ підкреслив, що персональна дружба з Б.Обамою сприятиме подоланню викликів, які стоять пере двома країнами, зокрема у зазначеному питанні. Зауважується, що виступаючи на прес-конференції Б.Обама також відзначив міцні дружні стосунки, які пов’язують його з йорданським монархом.

Абдалла ІІ провів також переговори з Віце-президентом США Дж.Байденом та Державним секретарем США з питань оборони Л.Панеттою.

18 січня у ході візиту йорданського монарха до США відбулась його зустріч з американськими конгресменами у Вашингтоні. У ході зустрічі сторони обговорили стан розвитку двосторонніх відносин між Йорданією та США, а також шляхи подолання перешкод на шляху економічного розвитку Королівства.

Король Абдалла ІІ провів також зустрічі з сенаторами США, сторони розглянути без пекові проблеми регіону, зокрема шляхи відновлення мирних переговорів між Ізраїлем і Палестиною.

Під час візиту відбулись переговори між йорданським монархом та Главою зовнішньополітичного відомства Сполучених Штатів Х.Клінтом. Під час переговорів Держсекретар США запевнила йорданську сторону, що Сполучені Штати й надалі економічно підтримуватимуть Йорданію, зокрема у світлі складної ситуації в регіоні.

Абдалла ІІ провів також зустріч з Державним секретарем США з фінансових питань Т.Гайтнером. Сторони розглянули можливість надання Йорданії допомогу в рамках ініціативи «Великої вісімки». У рамках зазначеної ініціативи 38 млрд. дол. США має бути надано країнам Близького Сходу: Тунісу, Єгипту, Марокко та Йорданії з метою подолання наслідків Арабської весни.

Економіка

15 січня оприлюднено інформацію про можливість підписання між Йорданією та Катаром газової угоди. Такий крок є заходом пошуку альтернативних джерел енергопостачання у світлі ненадійності постачання газу з Єгипту та величезних фінансових втрат через постійні терористичні атаки на арабський газопровід.

Наразі триває вивчення питання постачання рідкого газу з Катару до Йорданії. Катарський газ коштуватиме Йорданії втричі дорожче ніж єгипетський. Водночас, Йорданії необхідно збудувати відповідну інфраструктуру, зокрема термінал для постачання рідкого газу в порту м.Акаба, будівництво якого може бути завершено лише за два роки.

15 січня у ході сесії Нижньої палати парламенту деякі депутати з південних регіонів Йорданії висунули скарги стосовно того, що чотири інвестиційні компанії: «Рам», «Вафа» «Аль Інтаджея» та «Аль Арабія» продовжують здійснювати свої сільськогосподарські проекти на землях Дізі, багатих водними ресурсами, незважаючи на той факт, що їх контракти на використання цих земельних угідь не були поновлені.

У липні 2011 р. колишній уряд М.Бахита прийняв рішення не поновлювати контракти із зазначеними компаніями, термін яких закінчується у поточному році. Подібне рішення було прийнято колишнім йорданським урядом через те, що згадані інвестиційні компанії порушили деякі терміни угод та не спромоглися реалізувати проекти з розвитку в регіонах, передбачених контрактами. Зокрема, мова йде про те, що зазначені компанії не вирощували стратегічні рослинні культури – пшеницю та ячмінь, як це було передбачено контрактами, натомість займалися культивацією картоплі.

18 січня було оприлюднено звіт Комісії з питань регулювання електроенергії Йорданії. Згідно зі звітом, ненадійність єгипетського газопроводу коштуватиме Королівству 2,4 млрд. дол. США до кінця 2012 року.

Обсяги постачання єгипетського газу в Йорданію значно скоротилися порівняно з 2010 роком. Так у 2010 році цей показник становив 220 кубічних футів на день, тоді як у 2011 році – 80 кубічних футів. Падіння обсягів постачання газу та використання власних енергетичних резервів призвело до подорожчання електроенергії втричі, тобто ціна на електроенергію протягом двох років зросла з 52 філсів за кіловат до 156 філсів.

,