Йорданське Хашимітське Королівство володіє обмеженими природними ресурсами, що зумовлює залежність від зовнішньої політики та міжнародної допомоги. Особливого впливу економіка країни зазнає від нестачі енергоносіїв та водних ресурсів. Економічна ситуація в ЙХК тісно пов’язана з розміщенням у країні біженців та істотно погіршилася після початку сирійської кризи, внаслідок якої у Королівстві поселилися понад 1,3 млн. сирійських біженців. Проблема біженців традиційно вважається ключовим фактором, що тисне на економіку Йорданії та спричиняє інші економічні проблеми: високі показники бідності, безробіття, інфляцію та великий дефіцит бюджету. Водночас, останнім часом Йорданія докладає значних зусиль для зменшення зовнішньої залежності, у тому числі шляхом укладання ексклюзивних угод з сусідніми країнами, зокрема в енергетичній сфері. Уряд ЙХК активно розвиває відновлювальну енергетику та намагається диверсифікувати джерела постачання нафти та газу. В 2017 році в Акабі відкрився новий термінал з перевантаження та зберігання скрапленого газу та нафти, вказаний термінал дав можливість імпортувати скраплений газ із Катару. У 2019 році було досягнуто згоди на поставку іракської нафти за спеціальними цінами та будівництво нафтопроводу Басра – Акаба з потужністю 1 млн барелів нафти на день, із яких до Йорданії буде надходити 10 тис. барелів щодня. У 2020 році почалися поставки газу з Ізраїлю. Економічна політика Королівства спрямована на зміцнення позицій країни в регіоні шляхом зниження рівня імпортозалежності, зменшення дефіциту торгового балансу, збільшення внутрішнього виробництва як для задоволення власних потреб держави, так і для збільшення експорту. Збільшення обсягів ре-експорту вказує на те, що Йорданія вдало закріплює за собою роль торгівельного коридору між країнами регіону.
В умовах економічної залежності від іноземних фінансових вливань дієвим способом зменшення імпортозалежності та чутливості до коливань кон’юнктури міжнародних ринків є перехід від обміну товарами та послугами до залучення інвестицій та запуску спільних виробничих, обслуговуючих, дослідних проєктів з іноземними партнерами. Політика останніх років націлена на покращення інвестиційної привабливості країни та промотування конкретних інвестиційних можливостей Королівства на різноманітних міжнародних майданчиках з метою залучення іноземних інвестицій до стратегічних інфраструктурних та виробничих проєктів на території Йорданії. ЙХК однаково активно працює на цьому напрямку як з керівництвом іноземних держав, укладаючи двосторонні угоди про поглиблення економічної співпраці, так і на рівні приватного сектору, організовуючи та стимулюючи проведення двосторонніх та багатосторонніх бізнес-форумів, майданчиків для налагодження контактів між йорданськими та іноземним підприємцями, надаючи державне сприяння йорданським компаніям для участі в спеціалізованих заходах за кордоном тощо.
Водночас, на українсько-йорданському треку двосторонніх економічних відносин зростає інтерес серед підприємців, які традиційно купують товари в Україні, до відкриття власних підприємств відповідного спрямування на території України з метою подальшого постачання вироблених товарів до Йорданії.
Основні макроекономічні показники:
ВВП у 2020 році становив 43,759 млрд дол. США
Структура ВВП за видами економічної діяльності:
ВВП на душу населення на кінець 2020 року склав 4,042 тис. дол. США (на 4,29% менше, ніж у 2019 році).
Державний борг Королівства (включаючи активи Фонду соціального страхування ЙХК) станом на грудень 2020 року склав 46,59 млрд дол. США (106,5% від номінального ВВП), що на 9,8% більше, ніж у 2019 році.
Дефіцит бюджету, затвердженого на 2021 рік, складає 3,6% від ВВП (1,8 млрд дол. США) після врахування очікуваної зовнішньої допомоги.
Обсяг зовнішньої торгівлі ЙХК у 2020 році:
Загальний товарообіг – 24,99 млрд дол. США (-13,74% порівняно з 2019 р.)
Експорт – 7,955 млрд дол. США (-4,5%)
Національний експорт – 7,115 млрд дол. США (+0,98%)
Ре-експорт – 0,84 млрд дол. США (-34,5%)
Імпорт – 17,035 млрд дол. США (-11,26%)
Головні експортні товари:
одяг та супутні вироби – 19,65%, добрива – 8,62%, фармацевтична продукція – 7,17%, поташ – 6,44%.
Головні ринки збуту – США – 20,67%, Індія – 10,39%, ОАЕ – 3,1%, ЄС – 2,6%.
Основні імпортні позиції – продовольчі товари – 23,83%; нафта – 10,08%; обладнання та запчастини до нього – 7,47%, транспортні засоби – 7,42%.
Ключові країни-постачальники – країни ЄС – 20,54 %, Китай – 15,92%, КСА – 12,34 %, США – 8,31 %.