Посольство України в Йорданії представляє огляд найважливіших подій в Королівстві, підготовлений на основі повідомлень місцевих ЗМІ
Внутрішня політика
10 вересня Нижня палата йорданського парламенту ухвалила рішення про виключення з лав парламенту депутата Т.Шаріфа, а також тимчасове припинення членства депутата К.Дмейсі. Такий крок було прийнято після резонансного інциденту, який стався напередодні. Увечері 9 вересня Т.Шаріф відкрив вогонь з автомата Калашникова у стінах парламенту по своєму колезі К.Дмейсі, який, за даними місцевої преси, не постраждав. Причиною інциденту стала давня суперечка між парламентаріями.
Під час екстреного засідання під головуванням Спікера Нижньої палати С.Г.Срура було прийняте рішення виключити Т.Шаріфа з лав парламенту, що означає автоматичну втрату ним депутатської недоторканості. Голова Нижньої палати назвав інцидент «болючим ударом по іміджу найвищого законодавчого органу Йорданії».
За інформацією місцевої преси, кілька десятків депутатів Нижньої палати, загальна кількість яких становить 150 осіб, мають при собі зброю під час засідань парламенту.
10 вересня Спеціальний доповідач ООН зі свободи релігій та віросповідання Х.Білефельдт завершив свій візит до Йорданії, під час якого від зібрав матеріали для своєї доповіді в Комітеті ООН з прав людини.
Під час свого брифінгу в Аммані він надав позитивну оцінку становищу релігійних меншин в Йорданії та висловив думку про те, що громадяни, які сповідують християнство, не зазнають утисків або дискримінації на ринку праці Королівства. Позитивним фактом є і те, що в національному парламенті країни існує квота для представників християнської спільноти. Водночас, Спеціальний доповідач ООН виділив низку проблем в сфері дотримання свободи релігій на території Йорданії, зокрема, вороже ставлення сунітської більшості до шиїтів, кількість яких в Йорданії останнім часом збільшилася, а також невизнання кількох християнських конфесій, у т.ч. Бабтистської течії.
З метою покращення ситуації в сфері дотримання свободи релігій Х.Білефельдт запропонував активізувати роль школи у поширенні принципів взаєморозуміння та релігійної терпимості, що, на його думку, допоможе боротися з релігійним екстремізмом.
Зовнішня політика
8 вересня Міністр закордонних справ та експатріантів Йорданії Н.Джуде взяв участь у зустрічі Державного секретаря США Дж.Керрі з главами зовнішньополітичних відомств дев’яти країн-членів ЛАД. Дж.Керрі заявив під час підсумкової прес-конференції, що протягом наступних 24 годин, тобто до вечора понеділка, 9 вересня ц.р., арабські країни офіційно оприлюднять свою позицію стосовно підтримки військового удару США проти Сирії. Втім, станом на 12 вересня ц.р. уряд Йорданії не поінформував громадськість про свою позицію у даному питанні.
9 вересня в Аммані відбулася закрита зустріч 70-ти членів Нижньої палати з Прем’єр-міністром Йорданії А.Аль-Нсуром. Глава уряду поінформував учасників зібрання про те, що в Королівстві не планується оголошення надзвичайного стану у разі початку військової операції у сусідній країні. Водночас він наголосив на «повній готовності йорданських сил безпеки та армії захистити своїх громадян у разі виходу ситуації з-під контролю». Зі свого боку, Голова Нижньої палати С.Г.Аль-Срур повідомив, що уряд та парламент Йорданії займають спільну позицію стосовно недопущення використання території Королівства, його повітряного або морського простору для ведення будь-яких військових дій проти Сирії. Втім, йорданські депутати залишилися незадоволені отриманою інформацією та звинуватили уряд у приховуванні інформації про досягнуті домовленості з американською стороною.
Деякі парламентарії вважають, що з огляду на політичний та економічних тиск Вашингтона уряд пообіцяв адміністрації США підтримати операцію проти Сирії та дав певні зобов’язання. Втім, з огляду на те, що йорданська громадськість виступає проти військових дій у цій країні, було вирішено не оприлюднювати ці дані.
Економіка
10 вересня в Аммані під патронатом принца Хамзи та за участю представників з 22 країн відкрилася Глобальна конференція з питань відновлювальних джерел енергії та ефективності використання енергії.
Під час свого виступу Міністр енергетики та мінеральних ресурсів Йорданії М.Хамед заявив, що Королівство відчуває серйозні проблеми в питанні енергетичного забезпечення. Амману доводиться імпортувати 97 % від енергетичних потреб країни. За його словами, у 2012 р. вартість імпортованої енергії становила 6,5 млрд. дол., що складає 21% ВВП. За цих умов уряд Йорданії вживає низку заходів з метою розвитку відновлювальних джерел енергії, зокрема, вітрової та сонячної. Йорданський посадовець висловив думку щодо перспективності розвитку даної сфери з огляду на те, що в країні 330 днів в році є сонячними, а швидкість вітру сягає місцями 11,5 м/с. Метою реалізації програми розвитку енергетичного сектору Йорданії є збільшення частки відновлювальних джерел енергії в енергетичному секторі країни з нинішніх 3% до 40% у 2020 р.
За даними Міністерства фінансів Йорданії, у першому півріччі 2013 р. національний дохід (включно з фінансовими грантами) країни зріс у порівняні з аналогічним періодом 2012 р. на 19% (674 млн. дол.) і становив 4,2 млрд. дол.
За І півріччя 2013 р. національний дохід (без міжнародної фінансової допомоги) зріс на 2,7% і сягнув 3,6 млрд. дол. (у 2012 р. 2,48 млрд. динарів). Міністерство фінансів вбачає причиною зростання національного доходу збільшення податкових надходжень до бюджету (6,2%), які становили бл. 150 млн. дол.
Згідно з державним бюджетом на 2013 р., загальні податкові надходження оцінюються в 5,3 млрд. дол. Прогнозовані доходи з прибуткового податку становлять 1,078 млн. дол., із загального податку на продаж – 3,7 млрд. дол.
За даними Міністерства фінансів Йорданії, третій транш МВФ у розмірі 384 млн. дол. буде виділено Королівству у вересні ц.р. Світовий банк планує розширити фінансову допомогу Йорданії на суму 350 млн. дол. США.
На думку експертів, за умови вчасного виконання даної програми Йорданія у найближчій перспективі здатна зменшити негативний ефект від економічної кризи.
Однак на шляху реформ стоять значні внутрішні перешкоди з боку реакційних кіл, які незадоволені обраним курсом реформ. Зокрема, йдеться про ліквідацію державних субсидій на газ і паливо-мастильні матеріали, що вже призвело до підняття цін на електроенергію, підвищення податків для окремих секторів економіки, заплановане подорожчання вартості води.