Внутрішні події

4 лютого Ісламська центристська партія, яка представляє поміркованих ісламістів Королівства, сформувала блок в новообраній Нижній палаті парламенту країни.

За словами лідера поміркованих ісламістів, вони запропонували ісламістському руху «Брати-мусульмани» провести переговори щодо спільних зусиль у формуванні нового уряду країни.

 

6 лютого оприлюднено інформацію про те, що нещодавно утворений Демократичний  блок став найбільшою коаліцією Нижньої палати парламенту. Цей блок є найбільшим блоком в парламенті країни. Більшість членів блоку представляють ліві сили Йорданії.

За результатами консультацій, проведених між членами Демократичного блоку, було прийнято рішення висунути кандидатуру М.Шнейката на пост спікера Нижньої палати парламенту. М.Шнейкат є ветераном лівого руху й, на думку Демократичного блоку, символізуватиме нове обличчя Нижньої палати йорданського парламенту.

 

7 лютого оприлюднено інформацію про те, що позачергова сесія йорданського парламенту 17-го скликання розпочне свою роботу 10 лютого ц.р. Наразі в парламенті сформовано шість блоків, до яких увійшов 131 депутат.         

Найбільшою парламентською коаліцією став Демократичний блок, який нараховує 25 депутатів. Друге місце за кількістю членів посідає ісламістський блок, який очолює Ісламська центристська партія й налічує 16 членів.

Ісламська центристська партія, яка нещодавно запропонувала найбільшому опозиційному руху Королівства «Брати-мусульмани», об’єднати зусилля у створенні нового уряду, припинила переговорний процес з ісламістським рухом після того, як його лідер відхилив можливість участі «Братів-мусульмани» у процесі формування уряду Йорданії.

Третє місце у парламенті займає новоутворений Блок національної єдності з 10 членами у складі.

 

Зовнішня політика і міжнародні відносини

3 лютого 1,2 тис. сирійських біженців перетнули кордон Йорданії у світлі запеклих боїв, які тривають між сирійськими урядовими та повстанськими силами за контроль над йордансько-сирійським кордоном.

За інформацією сил безпеки Королівства, сирійські урядові сили розмістили уздовж кордону танки та військові літаки. Наразі опозиційні сили Сирії контролюють 70 км 370-тикілометрового йордансько-сирійського кордону. Вільна сирійська армія намагається взяти під свій контроль південну частину кордону.

 

3 лютого у рамках візиту Короля Йорданії Абдалли ІІ до ОАЕ відбулись його переговори з Президентом ОАЕ Шейхом Халіфою Бін Зайд Аль Нахайяном. Під час переговорів сторони розглянули стан розвитку двосторонніх відносин та останній перебіг подій на Близькому Сході, зокрема сирійське питання.

Йорданський монарх поінформував лідера ОАЕ щодо зусиль, які докладає Королівство з метою забезпечення гуманітарною допомогою сирійських біженців, та висловив вдячність за допомогу ОАЕ в облаштуванні табору для біженців з Сирії в Заатарі.

У ході переговорів великої уваги було приділено питанню відновлення палестинсько-ізраїльських мирних переговорів.

 

4 лютого, за даними Агентства ООН з питань біженців, 1,7 тис. біженців з Сирії отримали притулок на території Королівства, з яких 50 осіб є дезертирами сирійської армії. Серед біженців зафіксовано 130 поранених, які були направлені в шпиталі міст Мафрак і Рамта.

В південних регіонах Сирії тривають запеклі бої між урядовими військами й опозиційними силами за контроль над південною частиною йордансько-сирійського кордону.

Згідно із заявами Сирійської вільної армії, у разі отримання контролю над цією частиною кордону, повстанці полегшать режим перетинання кордону для 1,4 тис. біженців, які втратили свої домівки в Сирії, й наразі зосереджені на кордоні.

 

6 лютого оприлюднено офіційні показники, пов’язані з присутністю сирійських біженців в Йорданії. Близько 25 тис. сирійських учнів навчається в школах поблизу табору для біженців в Заатарі. Лікарні, які розташовані у північній частині Йорданії, надали послуги 14,708 сирійським пацієнтам протягом останнього кварталу 2012 року.  Понад 5,881 сирійських дітей віком до п’яти років отримали вакцинацію в Йорданії від кору та поліомієліту.

 

6 лютого, за даними Агентства ООН з питань біженців, на територію Королівства потрапило 2 тис. біженців, серед яких 30 є дезертирами збройних сил Сирії. Переважна більшість дезертирів була доставлена у шпиталі міст Мафрак та Рамта з важкими вогнестрільними пораненнями.

Біженці, які потрапили в Йорданію, є мешканцями прикордонного сирійського селища Дараа, де наразі тривають запеклі бої між повстанцями й урядовими силами Сирії за контроль над південною частиною йордансько-сирійського кордону.

 

7 лютого оприлюднено інформацію про те, що Президент США Б.Обама планує відвідати Йорданію у березні поточного року. Візит американського лідера стане частиною його турне по Близькому Сходу, включаючи також західний берег річки Йордан та Ізраїль.

  Це перший візит Б.Обами до Ізраїлю з часу його обрання Президентом Сполучених Штатів. Попередньо планується, що триденний візит американського лідера в Ізраїль розпочнеться 20 березня ц.р., після чого він здійснить візит в Рамаллу та Йорданію.

 

Економіка

 4 лютого оприлюднено показник сирійських біженців в Йорданії, який складає близько 350 тис. осіб. За підрахунками йорданських економістів, утримання такої кількості біженців коштуватиме Королівству близько 800 млн. дол. США у 2013 році.

 

4 лютого оприлюднено офіційну заяву Міністерства сільського господарства Йорданії, в якій спростовується інформація про видачу дозволів на експорт місцевих фруктів й овочів через ізраїльський порт Хайфа.

Таку заяву було зроблено у відповідь на публікацію в одному з місцевих видань інформації про існування домовленості між урядами Йорданії та Ізраїлю стосовно експорту йорданських фруктів й овочів в країни Перської затоки, Ірак, Сирію та Ліван через ізраїльську територію.

Згідно із заявою Міністерства сільського господарства Йорданії, експорт йорданських фруктів й овочів здійснюється без перешкод через територію Сирії на щоденній основі. Водночас, як зауважило Міністерство, деякі приватні торговельні компанії дійсно могли переправляти невеликі партії фруктів й овочів через Ізраїль в треті країни, проте уряд Йорданії не може заборонити таку практику приватному бізнесу.

У 2012 році експорт фруктів й овочів з Йорданії в країни Перської затоки, Ірак, Сирію та Ліван становив 800 тис. тон вартістю 500 млн. динарів (705 млн. дол. США).

 

6 лютого оприлюднено заяву Міністра планування та міжнародного співробітництва Йорданії Дж.Хассана, в якій йдеться про те, що Королівство наразі потребує допомоги від країн-донорів у розмірі близько 500 млн. дол. США на потреби сирійських біженців. Ця сума має компенсувати витрати з державного бюджету Йорданії у розмірі 489 млн. дол. США на потреби сирійських біженців.

Згідно із заявою, 1,5 млрд. дол. США, які раніше були виділені країнами-донорами, призначені не для йорданського уряду, а для агентств ООН, які займаються проблемами біженців з Сирії, проте покривають лише частину витрат на освіту дітей біженців та послуги у сфері охорони здоров'я.

За словами Дж.Хассана, вартість утримання сирійських біженців, які знаходяться на території Королівства й тих, що прибудуть в країну, оцінюється в 1 млрд. дол. США.

У світлі збільшення кількості сирійських біженців, Йорданська компанія з виробництва електроенергії була змушена збільшити обсяги виробництва електроенергії на 146 МВт, що коштувало країні 105 млн. дол. США.

 

Йорданські ЗМІ про Україну

1 лютого о 15:00 за місцевим часом Перший канал Національного телебачення Йорданії показав повтор передачі про Україну від 28 грудня 2012 року.

 Вступна частина передачі містила інтерв’ю Посла України, присвячене основним здобуткам двосторонніх відносин між Україною та Йорданією.

У передачі були також представлені страви національної української кухні, народні традиції, національний костюм України, а також українське образотворче та пісенне мистецтво.

 

Йорданська англомовна газета «Джордан таймс» від 4 лютого передрукували статтю Інформаційного агентства «Асошиейтид франс прес» під заголовком «Україна розглядає МВФ та Росію як порятунок від кризи».

У статті йдеться про те, що енергетичні проблеми, спричинені жорсткими рахунками Росії на газ, занурюють Україну в економічну кризу, не даючи шансів на вихід з неї у поточному році.

Видання зазначає, що 46-тимільйонна країна, багата на зерно, має історичні відносини з Росією й, водночас, прагне стати частиною Європейського Союзу. Наразі Україна приймає на своїй території місію МВФ й сподівається на допомогу від цієї міжнародної фінансової організації.

Як підкреслює видання, вимога МВФ по відношенню до України є досить простою – покласти край неекономним газовим субсидіям, які поглинаються великим бізнесом й перевести експортерів металу й машинобудівної продукції на конкурентну основу.

Зазначається, що 2013 рік стане для української економіки справжнім випробуванням, оскільки МВФ так і не перерахував на українські рахунки повністю 12 млрд. дол. США, які пообіцяв надати, через небажання України «проковтнути гірку пілюлю» зменшення витрат на газові субсидії. На сьогодні енергетична проблема України є найбільшою в Європі, оскільки Україна є найбільш залежною від газу економікою у світі.

Видання зауважує, що енергетичні втрати України на сьогодні становлять 30-50% , переважно, через неефективну комунальну систему. Без реформування газовий ринок України потребуватиме постійного кредитування.

Підкреслюється, що Україна вже відхилила гігантські газові рахунки Росії й схоже на те, що до кінця поточного року ця справа не буде вирішена в суді.

,